Борщовий, -а, -е. = борщевий.
Важкий, -а, -е. Тяжелый. Лучче ж тобі, брате, важкий камінь підняти, а ніж тобі, брате, з сиротою вік провожати. До Бога важкий тлях, а до пекла прямесенький. Я в тебе гуляла, важкого діла не знала. Важкий день. Важкий віз. Важка година настала. Важкая туча налягає. Важкий дурень. важким духом дихати. Злиться. Дитя плаче, ти не поколишеш, — все на мене важким духом дишеш. Важка жінка. Беременная женщина. Ум. важенький, важкенький. Баран важенький і орлу. Маленьке, але важкеньке.
За́вертка, -ки, ж. 1) Пукъ стеблей стоящаго на корню хлѣба, свернутый узломъ. По народному повѣрью, за́вертка дѣлается съ злымъ умысломъ и имѣетъ силу причинить болѣзнь сорвавшему ее или съѣвшему хлѣбъ изъ зеренъ тѣхъ колосьевъ, которые были въ за́вертці. Cм. завивка, завитка, завиття, закрутень, закрутка. 2) Родъ деревяннаго запора у дверей: проходящій сквозь дверной косякъ стержень, на внутреннемъ концѣ котораго деревянная пластинка, прикрѣпленная къ стержню посрединѣ и при горизонтальномъ положеніи захватывающая своею половиною внутрь отворяющуюся дверь; вращая стержень, а съ нимъ и пластинку, можно отпирать и запирать дверь. Христя кинулась до надвірніх дверей... зачинила й закрутила заверткою.
Заопирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов!
Зчудуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Насміх, -ха, м. Насмѣшникъ. Женише мій, насміше мій, на сміх мене любиш. Cм. насмішок.
Присвічувати, -чую, -єш, сов. в. присвітити, свічу, -тиш, гл. Освѣщать, освѣтить какой либо предметъ, кому либо при дѣйствіяхъ его. Присвіти лишень мені, — голку впустила. Присвічуй, Боже, мені з неба!
Робливо, -ва, с. Издѣліе. Це ложки мого роблива.
Талий, -а, -е. Оттаявшій, растаявшій.
Торчина, -ни, ж. Одна палка изъ торчі.
