Домува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Быть, находиться дома. Наша пані домує, вечеряти готує. 2) Домосѣдничать, сидѣть дома. Годі вам, панове-молодці, домувати! ідіте зо мною на Черкень-долину гуляти.
Зду́хвина, -ни, ж. и зду́хи, -хів, м. мн. = здуховина. Так здухи й ходять у вола.
Йорка, -ки, ж. Очистки отъ чищенья уже выдѣланной кожи. Ум. йо́рочка.
Морко́тя, -ті, ж. Ворчунья? Гиря-мокотя сидить моркотя.
Мущи́рь, -ря, м. 1) Мортира. Густо заставлені гарматами і мущирями. 2) Ступка, толчея. В мущирі сіль товче.
Намерза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. наме́рзти, -зну, -неш, гл. Намерзать, намерзнуть.
Підгибати, -баю, -єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух.
Стид, -да и -ду, м.
1) Стыдъ. Поганому виду нема стиду. стида завдавати. Срамить, стыдить. Дівчино моя, чи ж ти там бувала, що ти мені молодому стида завдавала?
2) Постыдный, заставляющій себя стыдиться человѣкъ. Сама стида полюбила. Ти не давай стиду-бриду цілувати свого виду.
Француз, -за, м. Французъ. Вони будуть говорити по французький, як французи.
Шостака, -ки, ж. Шестерка въ картахъ.
