Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошипіти

Пошипіти, -плю́, -пиш, гл. Пошипѣть нѣкоторое время.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШИПІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШИПІТИ"
Відвезти Cм. відновити.
Глотити, -чу, -тиш, гл. Тѣснить, толпиться. Чого ви так глотите? почекайте трошки. Ольгоп. у.
Дрібноли́стий, -а, -е. Мелколистый. Дрібнолиста груша. МВ. ІІ. 74.
Загрю́кати, -каю, -єш, гл. Застучать, захлопать (дверью).
Заколо́джувати, -джує, сов. в. заколо́дити, -дило, гл. безл. Сдѣлаться запору. Як заколодило, так який уже день і на двір не ходе. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Окрім нар. Кромѣ, исключая. Не маємо царя іного, окрім кесаря їдного. Чуб. III. 21. Инчого, окрім тебе, любити не буду. Чуб. V. 388.
Опреділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. опреділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Предназначать, предназначить для кого. На що ж ти діточки покидала (умерла), кому ти їх опреділила: чи ти батенькові определила, чи ти братікам, чи сестриці? Мил. 221.
Полутабенковий, -а, -е. Сдѣланный изъ полутабенку.
Хапнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хапати. Хапнув обома лапами. Чуб. І. 142.
Штурмак, -ка, м. Неловкій, неумѣлый человѣкъ. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШИПІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.