Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почовгати

Почовгати, -гаю, -єш, гл. Пошаркать, потереть (ногами).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧОВГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧОВГАТИ"
Відхрестити, -ся. Cм. відхрещувати, -ся.
Вощок, -щка, м. Ум. отъ віск.
Криворучка, -ки, об. Человѣкъ съ кривой или увѣчной рукой. Желех.
Кульчик, -ка, м. Сережка. Волынь.
Мести́, мету, -те́ш, гл. 1) Мести. Піднялось така хуґа: світу не видно, — мете. Рудч. Ск. II. 206. 2) Мести, выметать. Три дні хати не мела, не вмивалася. Чуб.
Насвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Вдоволь посвѣтить. Тобі, місяцю, насвіти́тися, мені по світу надивитися. Марк. 91.
Панін Cм. паніїн.
Поблискати Cм. поблискувати.
Познака, -ки, ж. Мѣтка, знакъ, примѣта. Хиба під вечір або дуже зраня можна здогадатись, що там села, бо дим зніметься, а другої познаки нема, — сказано, в яру. Св. Л. 72. Познаки нема. Н. Вол. у.
Сторожка, -ки, ж. = залевчник. Вх. Зн. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧОВГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.