Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почутка

Почутка, -ки, ж. Слухъ, молва. Пішла почутка, що у панів людей царь одбере. Камен. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУТКА"
Біднота, -ти, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.
Гідний, -а, -е = годний. Настели мі опанчу, бо я того гідна. Чуб. V. 122.
Опитати Cм. опитувати.
Охайливість, -вости, ж. = охайність.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ. Вх. Зн. 48.
Поподути, -дму, -дмеш, гл. Подуть много.
Посваволити, -лю, -лиш, гл. Посвоевольничать.
Сугорб, -ба, м. Холмъ. Мар'янівка роскинулась на двох сугорбах. Мир. Пов. І. 112. Ум. сугорбок. Київ роскинувся по сугорбах та по ярах. Зміев. у.
Чоловічина, -ни, м. Человѣкъ. Чоловічина! одна душа в чоботі, друга в животі, а третя по світу. Ном. № 2970.
Шиба, -би, ж. Оконное стекло. Гн. II. 69. Ум. шибка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧУТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.