Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поширяти II

Поширяти II, -ря́ю, -єш, гл. 1) Порѣять (о птицѣ). 2) Потыкать, понырять. Треба було переїздить місток, а темно дуже. Поширяв ломакою по мосту, — дірок нема, тоді й переїхали. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШИРЯТИ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШИРЯТИ II"
Заві́шальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Знебути, -буду, -деш, гл. Лишиться, потерять. Я свою силу знебув. Н. Вол. у.
Лопа́рь, -ря, м. Лопатка, которой мѣсятъ глину. Вх. Зн. 33.
Обкладати, -да́ю, -єш, сов. в. обкласти, -кладу́, -де́ш, гл. Обкладывать, обложить.
Посміховище, -ща, с. Посмѣшище. На посміховище я їм здався? Сим. 217.
Слимуж, -жа, слимужка, -ки, слимуш, -ша, м. = слимак 1. Вх. Зн. 64. Вх. Пч. II. 28. Шух. І. 22.
Собакарь, -ря, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було. Полт. г.
Спалати, -лаю, -єш, гл. Сгорѣть. Чотирі свічі спалали, поки твою дочку вінчали. Грин. III. 464.
Споритися 2, -рюся, -ришся, гл. 1) Спорить. Спориться як за батьківщину. Ном. № 2669. 2) Воли споряться. Не парные волы несогласно идутъ въ парѣ. Мнж. 167.
Чвань, -ні, ж. Чванство. Инчий смокче ту люльку з чвані. Канев. у. На що сяя чвань поросяча? Ном. № 2533.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШИРЯТИ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.