Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подосилати

Подосилати, -ла́ю, -єш, гл. Дослать (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОСИЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОСИЛАТИ"
Важкенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Ли́тий, -а, -е. 1) Литой. Несуть пани есаули козацькую збрую: литий панцирь порубаний, шаблю золотую. Шевч. 363. 2) Массивный, плотный, цѣльный. литий по́яс. Поясъ, вышитый золотомъ. Гол. Од. 29.
Лю́нтра, -ри, ж. Узкая длинная лодка. Мнж. 185.
Мураве́льний, -а, -е. Муравьиный. Желех.
Переляскати, -каю, -єш, переляща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Перестать хлопать (бичемъ).
Повіс, -су, м. Отвѣсъ. Ромен. у.
Росплачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. росплати́тися, -чуся, -тишся, гл. Расплачиваться, расплатиться. Тепер вже я тобі грошей не дам, бо ми росплатилися: ти мене вибавив од смерти, а я тебе. Рудч. Ск. І. 73. Ось на тобі карбованець та йди росплатись. Чуб. V. 677.
Слизень, -зня, м. Селезенка. Вх. Уг. 268.
Смушевий, -а, -е. Смушковый, смушечный. Смушева шапка.
Стукотій, -тія, м. Безпокойный человѣкъ, надоѣдающій своимъ стукомъ, возней. Рк. Левиц.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДОСИЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.