Запасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Запачкать въ паслін.
Зара́ні нар. 1) Рано утромъ. Посію шевлію зарані в неділю. 2) Пораньше. Ну вже ж, мамо, сьогодні зарані упораюся, зарані пообідаємо, та піду хоч раз погуляю. Ум. заране́нька, заране́нько. Я зараненька рушив у поле. Зараненько витопила піч та й пішла в поле.
Їй-бо, їй-Богу. = Єй-Богу.
Клобукарь, -ря, м. Войлочникъ.
Натякання, -ня, с. Намекъ, намеканіе.
Поверхничка, -ки, ж.
1) Ум. отъ поверхниця.
2) Родъ вышивши.
Подрипати, -паю, -єш, гл. Пойти (грубое выраженіе). Подрипала пішки, не взяв таки на санчата.
Пообвивати, -ва́ю, -єш, гл. Обвить (во множествѣ).
Чеберхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пырнуть (ножемъ).
Челядь, -ди и -ді, ж. 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. А Наталя за всю челядь славилась красою. ходити між челядь. Бывать въ собранія молодежи. На свадьбѣ челядь — это участники свадьбы изъ молодежи. Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять. 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Въ томъ-же значеніи употребляется: біла челядь. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди. Попівський хліб роспірає челяді бік. Дворова челядь. Ум. челя́дка, челя́донька, челядочка. А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою. Усю челядоньку порозбужала. Була челядонька, та вся заміж вийшла.
