Бурса, -си, ж.
1) Низшее духовное училище, бурса.
2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують.
3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме.
Виварити, -ся. Cм. виварювати, -ся.
Вицілити, -лю, -лиш, гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є.
Гобзувати, -зую, -єш, гл. Изобиловать. Колесниця Божа дивна тьмами воїнства гобзує. Вѣроятно это слова просто перенесено Кулишемъ изъ ц.-славянскаго перевода псалма: «Колесница Божія тмами темъ, тысяща гобзующихъ».
Збурлакува́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ.
Непотріб, -ба, м.
1) Все ненужное, негодное, плохое.
2) Негодникъ.
Підтоварник, -ка, м. Бревнышко, подкладываемое подъ лодку при вытаскиваніи ея на берегъ.
Пообертатися, -таємося, -єтеся, гл. То-же, что и обернутися, но во множествѣ. Пооберталися з сіном на греблі.
Сажавка, сажалка, -ки, ж. = сажавка. Сажалка була, — калина кругом понависала так рясно, як дівочі сльози. Викопали сажалку.
Удоволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. удоволи́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. = удовольнятися, удовольнитися.
