Бузний, -а, -е. Сорный, съ соромъ. Бузне зерно. бузна сіль. Мутная соль, собираемая на мелкой водѣ.
Віяння, -ня, с. 1) Вѣяніе, дуновеніе. 2) Провѣиваніе хлѣба.
Долу́щувати, -щую, -єш, сов. в. долу́щити, -щу, -щиш, гл. Оканчивать, окончить вылущиваніе. Ось квасолі долущу та й піду.
Допріка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Упрекать.
Погиркати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Тонконіг, -но́га, м.
1) Имѣющій тонкія ноги.
2) Названіе растеній: a) Festuca ovina L. б) Kolleria cristata Pers. в) Роа trivialis L.
Тябрити, -брю, -бриш, гл. = тябричити.
Уподвійні нар. Вдвойнѣ, вдвое.
Циб, -ба, м. При завязываніи у женщинъ головы пере́міткою, рантухом — концы этого покрывала, завязанные въ петлю.
Шугнути, -гну́, -не́ш, гл. 1) Полетѣть съ шумомъ; переносно: быстро двинуться, броситься. Вони, мов те вороння, так і шугнули на ростіч. Устала з труни та як шугне по церкві. Люде так і шугнули од тих дверей. 2) Упасть въ яму. Шугнув у провалля, аж зашуміло. 3) Вспугнуть, согнать (птицъ). Шугнув горобців.
