Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Кірх, ко́рху, м. = корх. Підіймись (= підрости) на кірх.
Насупонитися, -нюся, -нишся, гл. = насупитися. Насупонивсь як той сим.
Падати, -даю, -єш, гл.
1) Падать.
2) Опадать; выпадать. Казав єси, листоньку, шо не будеш падати. Падають у скотини зуби.
3) О перьяхъ, о шерсти: падать, линять.
4) О скотѣ: падать, дохнуть отъ заразы. Як став у нас скот падать, дак нехай Бог милує, як здорово падав.
5) Ухаживать. А коло дитини так і пада, ніби мати.
6) ні сіло, ні пало. Ни съ того, ни съ сего. Ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала.
Пирскач, -ча, м. пт. = омелюх.
Потіпаха, -хи, ж.
1) Бродяга.
2) Потаскуха. Се чеснії, не потіпахи, були тендітні при людях.
Сіянка, -ки, ж.
1) Время посѣва.
2) = сіянець. Се тютюн сіянка, а то сажанка.
Хвостяка, -ки, м.
1) Ув. отъ хвіст. Здоровенний хвостяка.
2) ж. Одна штука рогатаго скота. Та в його в пара хвостяк. Ум. хвостя́чка. Як би не він, у тебе в дворі і хвостячки не було б.
Чвати, чваю, -єш, гл.
1) = цькувати. Не раз, не два псами чвали.
2) чває один на другого. Ѣдкими словами уязвляютъ другъ друга, ругаютъ. .
