Веселити, -лю, -лиш, гл.
1) Веселить, увеселять. Вона було ввесь двір веселить собою, як зорою.
2) Радовать. І душу веселить одрадою благою. Жити б, жить та славить Бога і добро творити та Божою красотою людей веселити.
Весняний, -а, -е. Весенній. Весняна погода. Зійшло сонце веснянеє — стало пригрівать.
Конечний, -а, -е. Непремѣнный, неизбѣжный, безотлагательный.
Напу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Напугаться, испугаться.
Неткаха, -хи, ж. Не умѣющая или лѣнящаяся ткать. Да сказали: Марусенька непряха, а матінка (в) Марусеньки неткаха.
Обгрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. обгребтися, -буся, -бешся, гл.
1) Огребать, огресть съ себя.
2) Гресть (весломъ).
Плюха, -хи, ж. = заплювиця.
Потьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить. На святому небі усі звізди потьмарило. Половина сонця й місяця у тьму потьмарило.
Творити, -рю́, -риш, гл. Творить, дѣлать, производить, создавать. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Бог творив.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
