Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подолянин

Подолянин, -на, м. Житель Подолья. Наші подоляне церков збудували, не так збудували, як намалювали. Чуб. III. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОЛЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОЛЯНИН"
Адзу́ски! = Дзу́ски!
Запрода́ти, -ся. Cм. запродувати, -ся.
Захрупаты, -паю, -ешъ, гл. 1) = захрумкаты. 2) = захрущаты.
Лахматий, -а, -е. Косматый. Черк. у. Лахміття, тя, с. = лахмани́на. А сам, вернувшися в будинки, своє лахміття позбірав. Котл. Ен. І. 30.
Накри́тка, -ки, ж. = покритка. Честь тоді святилась дуже: накриток карали. Мкр. Н. 35.
Оббріхувати, -хую, -єш, сов. в. оббреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Лгать, налгать на кого, оболгать, оклеветать кого. Оббрехала його. Конст. у. Юж мя оббрехали ословецькі баби. Гол.
Отаборити, -рю, -риш, гл. Расположить лагеремъ. Отабориш войовників при мості. K. МБ. X. 19.
Поприходити, -димо, -дите, гл. Прійти (о многихъ). Всі поприходили до його. Єв. Мр. III. 8. У неділю поприходять з служби. Драг. 143.
Пробійчик, -ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.
Спосудитися, -джуся, -дишся, гл. Одолжить, занять. Така погана сусіда, вже у її нічого не спосудишся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДОЛЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.