Виводитися, -джуся, -дишся, сов. в. вивестися, -ведуся, -дешся, гл.
1) Выводиться, вывесться.
2) Выводиться, вывесться, рождаться, родиться. Нехай тута виводяться круки та ворони. В камінні там виводяться сахвири і золото лежить піском блискучим.
3) Выводиться, вывестись, исчезнуть, выйти изъ употребленія, изсякать, изсякнуть, истощиться. Тепер такі пояси вивелися.... хиба рідко де побачиш. Сидить циган і сніда.... хліба багато, а сала мало. От він, щоб сало з рук не виводилось, хліба вкусить, а сала понюха. я вивелася з чого. У меня вышло что. Я вивелася з малих горшків, — нема ні одного.
4) Оправдываться, оправдаться. Я прийду до вас вивестись, бо на мене набрехано! — Нічого виводитись.
5) О родившей женщинѣ: идти въ церковь за молитвой черезъ шесть недѣль послѣ родовъ.
Дорожи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Дорожиться, дорого запрашивать. Будьте ласкаві, не дорожіться: адже ж і горілка відрами дешевша, як квартами.
Матери́знений, -а, -е. Изъ наслѣдства, доставшагося отъ матери. Се у мене плахта материзнена.
Набі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Набѣгаться. Набігався, пійду ляжу спати.
Надсиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. надсо́хнути, -ну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть.
Переполошити, -шу́, -ши́ш, гл. = переполохати. Одна така таємнича йстота переполошила кукуріківців.
Покукурікати, -каю, -єш, гл. Покукарекать.
Пустісінько нар. Совершенно пусто.
Роспука, -ки, ж. Отчаяніе. О, розлука, мій миленький, розлука, розлука, — комусь буде потішенька, а мені роспука. Ударила з роспуки об поли руками.
Спокутувати, -тую, -єш, гл. — гріх. Искупить грѣхъ. Гріхи спокутувати. А ти гріх мій спокутуєш в людях сиротою.
