Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

родовід

Родовід, -во́ду, м. Родословіе. Книга родоводу Ісуса Христа. Єв. Мт. І. 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДОВІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДОВІД"
Дже́нджик, -ка, м. Франтикъ, щеголь. Чортів дженджик. Ном. № 3556.
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
Лу́павка, -ки, ж. Зазубрина (на косѣ). Лубен. у.
Набо́йчик, -ка, м. Шомполъ. Лебед. у.
Навесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Навеселиться.
Почорнити, -ню́, -ниш, гл. Почернить.
Скляп, -пу, м. Обрубокъ дерева, заостренный съ одного конца и плоскій съ другого, — употребляется для игры того же имени. Чуб. III. 98.
Хамний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный. Вх. Зн. 76.
Цвітень, -тня, м. = квітень.
Цюця, -ці, ж. Дѣтск. собачка. О. 1861. VIII. 8. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця. Ном. № 12285. Ум. цюцька, цюцінька, цюцічка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОДОВІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.