Гу́лі IІ Употребляется какъ глаголъ: гулять. Не плач, дитинко, гулі підемо. Що на нашій та гулиці. все гулі та гулі. Употребляется какъ существительное: гулянье, бездѣйствіе. Гулі не одного в лапті обули.
Досла́тися, дошлю́ся, -шле́шся, гл. Быть въ состояніи послать. Сонливого добудишся, лінивого дошлешся.
Зглота́, -ти́, ж. Толпа, скопленіе народа, давка.
Набива́ти, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. наби́ти, -б'ю́, -б'єш, гл. 1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. 2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. 3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю. 4) — черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. 5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито.
Няня, -ні, ж.
1) Дѣтск. Няня, нянька.
2) Ласкательное названіе коровы. Як виженеш корову у череду, озьми її за хвіст та кажи: «Іди, няня, по густе молоко, по білий сир, по жовте масло».
Слупчик, -ка, м.
1) Столбикъ.
2) Родъ вышивки.
Стариґай, ґая, м. = стариган.
Хатонька, хаточка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Хорт, -та, м. = хірт. Тогді троянці всі з хортами зібрались їхать за зайцями. Коні сідлайте, хорти скликайте да поїдемо в чис'тее поле. Ум. хортик. Ув. хорти́ще.
Шуга, -ги, ж. Первый ледъ.
