Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поділяти

Поділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. поділити, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить, раздѣлить между нѣсколькими или на нѣсколько частей. Мнж. 103. Батько їх (синів) поділив хазяйством та й умер. Драг. 339. Благослови, Боже... коровай поділити. Мет. 202. Діли мерщій, а то ми тебе поділимо. Кв. 2) Въ ариѳм.: раздѣлить. Кон. Ар. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЛЯТИ"
Віжки, -жок, ж. мн. Возжи. Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію. Стор. І. 147. Ум. віжечки.
Дово́дження, -ня, с. Доказательство, доказываніе. Камен. у.
Зезю́льки, -льок, ж. мн. Раст. Orchis Morio. L. ЗЮЗО. І. 130.
Кахельник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій изразцы. Вас. 177.
Колонія, -нії, ж. Колонія. Він по німецьких колоніях у наймах жив. Херс. г. Біля Москви хотіли нашкодить усім німцям, — ціла б то їх колонія завелось там. О. 1862. V. 45.
Нахолонути, -ло́ну, -неш, гл. Охладиться. За ніч вода у річці нахолонула. Лебед. у.
Незримо нар. Незримо.
Прироблювати, -люю, -єш, гл. = приробляти.
Трачів, -чева, -ве Принадлежащій пильщику.
Ухиститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Защититься. Вхистився від дощу під деревом. 2) Умудриться, изловчиться. Ухистився так злізти на полицю, що й руками ні за що не брався. Грин. і. 286.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДІЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.