Бурівник, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa.
Вугілля, -ля, с. Уголье, уголь.
Дерону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Дернути. Як схоплю борону, та за ним дерону.
Доро́жчати, -чаю, -єш и доро́жшати, -шаю, -єш, гл. Дорожать. Усе вже дорожшає на базарі.
Еге́ нар. 1) Да. Віддав ти їй? — Еге. Еге, як би то так. 2) Вѣдь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге, так? Вѣдь такъ? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? 3) Да, какъ-бы не такъ. «Оце, каже, увесь скот зганяю та поб'ю та їсти буду.» — Та буде з нас і одного, — змій йому каже. — «Еге! ти наїсися, а я ні». «Ходім, Рябко!» — Еге, ходім! Не дуже квапся, сам принеси сюди! 4) Выражаетъ тщетность ожиданія чего либо или удивленіе по поводу обнаружившагося. Еге, побігли вже кози в лози! Еге, ся на обидві кована.
Жорні́вка, -ки, ж. 1) = жарнівка 2. 2) Часть ручной мельницы. Cм. жорно. Cм. млин.
Порозуміння, -ня, с. Взаимное пониманіе; солидарность.
Роспустонька, роспусточка, -ки, ж. Ум. отъ роспуста.
Ростягати, -га́ю, -єш, сов. в. ростягти́, -гну, -неш, гл.
1) Растягивать, растянуть. Коники, ростягли свої сухі ребра, мов хорти й винесли балагулу з багна.
2) Растаскивать, растащить. Парубки кинулись розбороняти і ледві їх ростягли.
3) Растягивать, растянуть (слова при разговорѣ).
Спека, -ки, ж. Зной, жаръ. На дворі стала спека, аж дихати важко.
