Відвітувати, -тую, -єш, гл. Отвѣчать. Питає: «Де ти мою козу дів? — Продав, — одвітує Климець.
Кривенький и кривесенький, -а, -е, Ум. отъ кривий.
Напі́чний, -а, -е. напі́чне вікно́. Небольшое окошко, находящееся въ той стѣнѣ хаты, къ которой прилегаетъ печь, помѣщающееся надъ печью. Cм. напільний.
Наскіпатися, -паюся, -єшся и наскіпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. наскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Набрасываться, наброситься, нападать, напасть; приставать, пристать. Доля... як лихоманка, — не розбіра, на кого наскіпаться; чоловік, чи пан, — їй все однаково. Як наскіпався на мене, так куди тобі! Наскіпався, мов на батька.
Нетра, -ри, ж. Употребляется преимущ. во мн. ч.: нетрі.
1) Непроходимая заросль, лѣсъ, дебрь.
2) Переносно: захолустье, трущоба. Я живу на Вкраїні у таких петрах, де нема шкіл.
Підстріха, -хи, ж. Мѣсто під стріхою.
Погорджувати, -джую, -єш, сов. в. погорди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Пренебрегать, пренебречь, презирать, презрѣть. Погорджує недужним і дітвора. Не погордіт і загостіт.
Поневірятися, -ряюся, -єшся, гл. Жить въ несчастіи, тяжелой жизнью. Будеш, з своєю дитиною поневірятись. Син мій буде щасливійший, не буде так поневірятись, як я оттут.
Проповзти, -зу́, -зе́ш, гл. Проползти.
Сторіки, -рік, ж. Сотни рѣкъ. І потече сторіками кров у сине море.
