Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подзьобати

Подзьобати, -ба́ю, -єш, гл. = подзюбати. Соловейко на маківці весь мак подзьобав. Грин. ІІІ. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗЬОБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗЬОБАТИ"
Безухий, -а, -е. = безвухий Левиц. І. 244.
Білобрівка, -ки, ж. Имѣющая русыя брови.
Замокрі́ти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ; вспотѣть. Аж замокріла йому чуприна од поту.
Кахльовий, -а, -е. = кахельний. Кахльова грубка. Подольск. г.
Кресало, -ла, с. Огниво. А тим часом кете лиш кресало та тютюну. Шевч. Ти курець? — Курець. — А є люлька, кресало й гаманець? Рудч. Ск.
Панькання, -ня, с. Няньченье, ухаживанье за кѣмъ, хлопоты съ кѣмъ. Коло неї треба панькання та біганини. Левиц. І. 317.
Поспіратися, -раємося, -єтеся, гл. Опереться (о многихъ). Деякі поспірались на тин і лузали насіння. Левиц. Пов. 186.
Простогнати, -ну, -неш, гл. Простонать.
Самопрядка, -ки, ж. = прядка. Уман. у. Черн. у.
Спиця, -ці, ж. 1) Спица (въ колесѣ). Рудч. Чп. 250. Котилися вози з гори, поламались спиці. Чуб. V. 323. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. 3) Часть млина ручного. (Cм.). Шух. І. 104. 4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена. Шух. І. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЗЬОБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.