Виговорити, -ся. Cм. виговорювати, -ся.
Ґаздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Хозяйничать. Як я буду ґаздувати такий молоденький?
Кавалерія, -рії, ж.
1) Кавалерія. З молоду служив я в воєнній, в кавалерії ще.
2) Орденъ. Дав звістку, що почепили йому кавалерію.
Підхарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. = підхарчуватися. Подадуть ласу потраву, як уже добре підхарчилися.
Полуда, -ди, ж.
1) Глазурь.
2) Катарактъ, бѣльмо. Полуда на очі сіла. Полудою очі затягло. мені полуда спала. Кромѣ прямаго значенія, переносно: я прозрѣлъ, увидѣлъ то, чего раньше не видѣлъ. Мені давненько почала спадати з очей полуда. Cм. луда.
Потрусити, -шу́, -сиш, гл.
1) Потрясти.
2) Посыпать. Потруси борошном стіл та й викачуй паляниці.
3) Обыскать кого.
Похилити, -ся. Cм. похиляти, -ся.
Сполом нар. — з. Вмѣстѣ съ. Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою.
Черешнина, -ни, ж. Одно дерево черешни. Ой вишнино-черешнино, чом ти листу не пускаєш?
Щепочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ щепа.
2) Въ причитаніи надъ умершей дочерью употреблено какъ ласкательное для дочери слово: Моя донечко, моя й правдочко! Моя донечко, моя й вишенько, моя щепочко, моя й родиночко, моя й дитиночко!
