Бас, -са, м. 1) Басъ. Еней зарюмав басом сам. співати баса. Пѣть басомъ. Він у церкві баса співає. говорити баса. Говорить басомъ. 2) Музыкальный инструментъ: контрабасъ, віолончель. Да винесла три скрипочки, а четвертий бас. На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час. 3) на бас брати кого. Поднимать на смѣхъ кого. 4) басом дивитися, поглядати. Непріязненно смотрѣть, посматривать. Я на тії бараболі басом поглядаю, на полиці варениці очима приймаю. Ум. басик, басок. Дівчата співають і він басика тягне. Ув. басисько, басище, басюка, басюра. От у Семена басю́ра: як ревне, так аж шибки бряжчать.
Варенуха, -хи, ж. Водка, сваренная съ медомъ, плодами и пряностями. Як випили варенухи, то й загули як мухи. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Ум. варенушка, варенушечка.
Дойня́к, -ку́, м. Дойный скотъ. Та ще к тому убогий: сорок тисяч дойняку, яловнику без ліку.
Забубоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Невнятно заговорить, глухимъ голосомъ заговорить. Забубонів, як старий дяк.
Ковта́ти, -та́ю, -єш, одн. в ковтну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Глотать, глотнуть. Мовчав він, мовчав, тілько знай сльози ковтає. Бідна Леся мабуть добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху. сли́нку ковта́ти. Видѣть, какъ другіе ѣдятъ, а самому не имѣть возможности. Нашому теляті лиш слинку ковтати. Употребляется и въ болѣе широкомъ значеніи: не имѣть возможности сдѣлать желаемаго въ то время, какъ другіе дѣлаютъ.
Перервати, -ся. Cм. переривати, -ся.
Писарський, -а, -е. Писарскій. Напише до тебе чужою писарською рукою лист.
Порозумнійшати, -шаю, -єш, гл. = порозумнішати.
Похилий, -а, -е. 1) Склонившійся, наклоненный, наклонный. Похилеє та дерево та ялина. На похиле дерево і кози скачуть. Гора похила до річки. Він горбатий, а я похила, тим я його полюбила.
2) Покорный.
3) О лѣтахъ: преклонный. Ще ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця.
Швельбавий, -а, -е. Имѣющій плохой выговоръ.
