Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подимне

Подимне, -ного, с. Подать отъ дыму. Взяли подимне од дворів. Котл. Ен. IV. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДИМНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДИМНЕ"
Бискупський, -а, -е. Епископскій, бискупскій.
Гуртівни́к, -ка́, м. Оптовый торговець. Шух. І. 271. Желех.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем. Ном.
Завереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Громко и рѣзко закричать. Як увійшла в хату, як заверещить, як засичить! Левиц. Пов. 343.
Кострубач, -ча, м. Взъерошенный. Оженився кострубач та взяв пелехату. Гол. II. 438.
Нехвалитний, -а, -е. Не хваленый. Та воно часом з нехвалитного та бува добре.
Плигання, -ня, с. Прыганье.
Попритоптувати, -тую, -єш, гл. Притоптать (во множествѣ). Вийшов сіяч сіяти насіння своє; і як він сіяв, инше впало край шляху, і попритоптувано його. Єв. Л. VIII. 5.
Пропертися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Пролѣзть, протиснуться, пройти. Яка тіснота, а він таки проперся, — он бач, спереду стоїть. Харьк.
Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали. К. ЧР. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДИМНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.