Ваник, -ка, м. Родъ куртки.
Зато́го нар. Вотъ-вотъ, того и гляди, скоро уже. Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Час затого й жати. От-от упаде затого. Затого сивий волос проб'ється. Твоє море слав'янськеє, нове, затого вже буде повне і попливе човен.
Лосня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Лосниться, блестѣть. Полики шовкові лосняють, літа мої минають.
Місто́к, містка́, м. 1) Ум. отъ міст. Мостикъ. 2) Средняя часть днѣпровской лодки (дуба).
Ож сз.
1) Вотъ. Ож побачить.
2) Что. Ай, коби Марта знала, ож її родина іде. Ож би. Хотя би. Ож би усі звізди з неба писарями стали, та еще би мої гадки не переписали.
Підганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. підігнатися, підженуся, -нешся, гл.
1) Подгоняться, подогнаться, понукаться.
2) — вгору. Подростать, подрости. Там цвіли квітки, підганялася вгору трава, готова під косу.
Підготувати, -ту́ю, -єш, гл. Подготовить.
Притьма нар. = притьмом. Притьма забив чопа в бочку. Мак притьма червоний. Щось притьма убігло в сіни.
Проливати, -ва́ю, -єш, сов. в. пролити, -ллю́, -ллєш, гл. 1) Проливать, пролить, разливать, разлить. (Преимущественно о крови, слезахъ). Кров не вода, проливати шкода. Молодая молодице, нащо сльози проливаєш? 2) проливати сльозами. Проливать слезы. Гірко плаче, дрібними сльозами проливає.
Розонаджити, -джу, -диш, гл. = розоначити.
