Виучити, (-ся), -чу, (-ся), -чиш, (-ся), гл. = вивчати, -ся.
Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання.
Мальовни́й и мальовничий, -а, -е. Живописный. Леонид глянув з човна на ту мальовничу группу і осміхнувся. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано.
Моцьо́, -ця́, с. Дѣтск. = моня.
Набо́ристий, а, е. Наборный. Над ліжком висіло набористе сідло.
Охаба, -би, ж.
1) Гнилая колода.
2) Лужа, болото, старое русло рѣки.
3) Негодникъ, негодница, безпутникъ.
Попукач, -ча, м. Удодъ (птица).
Стусан, -на, стусень, -сня, м. Тумакъ, ударъ кулакомъ. Гей хто зо мною вийде битись, покуштувати стусанів? стусана да́ти. Ударить кулакомъ. Такого стусана дав, що так і облилась сльозами.
Тішити, -шу, -шиш, гл. Доставлять удовольствіе, радовать. Велико тішить мене, що тепер озватись можно до його при людях. Не тіш тещі коростовим зятем. Ніхто ж мене не тішить у моїй біді.
Шарляк, -ка, м. Столярная замазка для замазыванія щелей въ деревѣ.
