Бридитися, -джуся, -дишся, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе, гнушаться. Бридиться, як кіт салом. Убогими не гордились, сиротами не бридились. Тим сі бриджу, що коло бридкого сиджу.
Бузьків, -кова, -ве 1) Принадлежащій аисту. Бузькове гніздо. 2) — огень. Раст. Lychnis flos cuculi.
Завідь, -воді́, ж. Въ выраж.: чо́боти зши́ти під за́відь, т. е. такъ, что каблукъ пришить дратвою, образующею рубецъ сверху надъ каблукомъ.
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію.
Красно нар. Хорошо, прекрасно, красиво. Красно в садочку. Три дні не живився, а красно дивився. На гуслях грає, красно співає. красно, красненько дя́кую. Очень, весьма благодаренъ. Ум. красненько, красне́сенько.
Позапрядати, -даємо, -єте, гл. Заработать пряденіемъ (о многихъ).
Прокипіти, -плю, -пиш, гл. Прокипѣть.
Самостайно, самостійно, нар. Самостоятельно.
Цвірготати, -чу, -чеш, гл. = цвіркотати. Як почне цвірготати цвіргун, цілу ніч цвіргоче.
Шипчак, -ка, м. = шипшина.
