Бандазкований, -а, -е. = бандажований.
Зале́глість, -лости, ж. Недоплата, недоборъ, недоимка.
Збува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. збути, збу́ду, -деш, гл. 1) Сбывать, сбыть. Важко нам убогим своє добро збувати. 2) Избавляться, избавиться отъ чего. Не збуду смутку, а ні вдень, ні вночі. 3) не збува́ти. Всегда быть, всегда находиться, имѣться. Що нагаєчка, що дротяночка, із колочка не збуває. А в жінок не збуває до розмови: то дівування згадають, то се, то те, то про лиху долю не наговоряться. Сьому не збувало на сльози. на ро́зум не збува́ти (кому́). Быть умнымъ. Людина добра і на розум йому не збувало.
Кошелик, -ка, м. Ум. отъ кошіль.
Непорожній, -я, -є. 1) Не пустой.
2) О самкахъ и женщинахъ: беременная. Е, шкода тепер з сорочками: моя жінка непорожня — шити нікому.
Переора́ти. Cм. Перео́рювати.
Сабаш, -шу, м. Шабашъ, суббота у евреевъ.
Стрільчити, -чу, -чиш, гл. = стрільцювати.
Угадувати, -дую, -єш, сов. в. угада́ти, -да́ю, -єш, гл.
1) Угадывать, угадать, отгадывать, отгадать, догадываться, догадаться. Так і циган угадував, що завтра буде хоч дощ, хоч сніг, хоч сояшно. Вгадай мені, мати, сей сон. Божих сил не можна вгадать. Я вгадував, що щось буде. Чи такий же він?... Хиба по собі вгадуєш.
2) Узнавать, узнать. Добри-вечір — кажу — чи вгадали мене? Живо його вгадав і каже: здоров, свату. З) Замѣчать, замѣтить. Довго сиділа я у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались.
Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.
