Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пантрувати

Пантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Смотрѣть, присматривать, высматривать; заботиться о чемъ. Не п'є меду, чайки лічить, по морю пантрує. Мет. 374. А цісарської служби було пантрую, як ока в голові. Федьк. Мотря... дітей пантрує й годує. Мир. ХРВ. 126. Пантрували огнища. Грин. II. 182 — 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНТРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНТРУВАТИ"
Безодмовність, -ности, ж. Безответность. Усе хлопчик приймав мовчки. Здається, то тая безодмовність дражнила хазяїна ще більш. МВ. ІІІ. 80.
Бережний 2, -а, -е. Прибрежный. Бережні піски: бережні буряки. Чигир. у.
Кождісенький и кождіський, -а, -е. = Кожнісенький.
Комарів, -ре́ва, -ре́ве Принадлежащій, свойственный комару. Шевчиха не злюбило, загадала шевцю черевики шити з комаревої шкури. Н. п. з комаре́ву ніжечку. Немножко, очень мало. Дайте мені з комареву ніжечку, з Антонову слізочку. Ном. стр. 283. комаре́ві носики. Раст. = сокирки.
Оторопатіти, -тію, -єш, гл. Оторопѣть. Як я йому росказав, що там діється, — так він так і оторопатів. Борз. у.
Покувікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Речницький, -а, -е. Относящійся къ оратору, адвокату. Бувай короток у речницькім слові. К. Бай. 100.
Твердота, -ти, ж. Твердость, крѣпость, устойчивость. Шейк.
Цвяхувати, -хую, -єш, гл. Обивать гвоздиками для украшенія.
Шаделина, -ни, ж. = ошада. Вх. Лем. 450.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНТРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.