Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панцерник

Панцерник, -ка, м. Кирасиръ, латникъ. За ним повчок панцерників у ясненькій зброї. К. Досв. 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЦЕРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЦЕРНИК"
Біг, -гу, м. Бѣгъ. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. Котл. Ен.
Гарнючка, -ки, ж. Красавица. Аф. 356.
Гу́рма, -ми, ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Чуб. V. 215. Cм. Юрма.
Купчина, -ни, ж. = купка.
Омиляти, -ля́ю, -єш, сов. омили́ти, -лю́, -лиш, гл. Вводить, ввести въ заблужденіе, обмануть. Чого плачеш, моя мила? Мене доля омилила. Гол. І. 88.
Приказати Cм. приказувати.
Ринь, -ні, ж. Гравій, рѣчные камешки. Галиц.
Ростобирючоватий, -а, -е. Растрепанный, торчащій въ разныя стороны. Мнж. 191.. Cм. ростопирювачуватий.
Сварливість, -вости, ж. Бранчивость, сварливость.
Стягувати, -гую, -єш, гл. = стягати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНЦЕРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.