Гу́ком нар. Много. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Гуком бараболі. Тепер у мене гуком свиней.
Кулак, -ка, м. Кулакъ. Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. Піде було по-за спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. Ум. кулачок. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка.
Ліпи́ця, -ці, ж. Раст. Asperugo procumbens.
Льняни́й, -а, -е. = лянний. Поший мені льняную сорочку.
Обставити, -ся. Cм. обставляти, -ся.
Об'являти, -ля́ю, -єш, сов. в. об'явити, -влю́, -виш, гл. 1) Объявлять, объявить. Я ж тобі всю правду об'являю. 2) Предъявлять, предъявить. Тоді зараз його зв'язали, та об'явивши у стан, а там уже і оддали на Сібір.
Повішеник, -ка, м. = повішальник.
Поперечка, -ки, ж.
1) Деревянная дощечка, прибитая въ саняхъ спереди, соединяющая одинъ стяголь съ другимъ.
2) У ткачей: поперечная доска въ сновальницѣ.
3) Перемычка у оконной рамы, поперечная планка.
Східний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Восточный. Східній край неба. Дані Висока надивилась на волохів, на турків і позичила в іх трохи східнього смаку.
Чужина, -ни, ж.
1) Чужбина. Ой піду я з туги на чужину.
2) Чужіе люди, чужой человѣкъ. Привикай, привикай, серденятко моє, поміж чужиною. Чужа чужина не пожалів. Кланяйся, дитя моє, чужій чужині. В мене невіхна чужа чужина. Ум. чужинка, чужинонька, чужи́ночка. Чужа чужинонька — не рідна родинонька.
