Брай, брая, м. Инструментъ, которымъ бьютъ бриндзу при ея приготовленіи: толстый буковый колъ, съ одного конца цилиндрическій, а съ другого четырехгранный, съ зарубками на граняхъ. Шух. I. 214.

Кострубач, -ча, м. Взъерошенный. Оженився кострубач та взяв пелехату. Гол. II. 438.

Менчир, -ра, м. Раст. Erica. Лв. 98.

Молодя́тник, -ка, м. Волокита, дѣвушникъ. Харьк. у.

Позамірати, -раємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ).

Приплід, -пло́ду, м. Приплодъ. Корови їх приплодом звеселяють. К. Іов. 46.

Рідно нар. 1) Родственно, но родному. Пригортиється до мене рідно. 2) Искренно, сильно (любить). Ум. рідненько, ріднесенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Чуб. V. 190. Я люблю тебе рідненько. МВ. (О. 1862. І. 83).

Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L. Анн. 213.

Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. (№ 13844). Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля кн. А. А. Шаховского: «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. (Сочиненія кн. А. А. Шаховского, Спб. 1898, «Дешевая Библіотека» Суворина, стр. 10). Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.

Шипчак, -ка, м. = шипшина. Вх. Пч. II. 35.