Грю́к I меж. для обозначенія стука: стукъ. Стук-грюк в віконечко!
Давону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно давнуть. Так її давонув, мало що духу не видавив.
Да́йка, -ки, ж. Даяніе.
Кадина, -ни, ж. Втрое сплетенный якорный канатъ при рыболовной лодкѣ на Азовскомъ морѣ.
Остяк, -ка, м. = остюк. Вівсянії половиці та й не хоче їсти, а яшна з остяками буде в язик лізти.
Погріти, -грію, -єш, гл.
1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє.
2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає.
Прищанити, -плю, -пиш, гл. Прищемить.
Процвірінькати, -каю, -єш, гл. Прочирикать.
Тюпати, -паю, -єш, гл. Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. Проти нас тюпа чоловік верхи.
Черговий, -а, -е. ́ Очередной. Біжи, поскуплюй чергове козацтво.
