Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панькати

Панькати, -каю, -єш, гл. Няньчить, ухаживать. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали. Ном. № 11018.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЬКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЬКАТИ"
Бережан, -на, м. Прибрежный житель.
Близчитися, -чуся, -чишся, гл. Становиться ближе.
Верхнина, -ни, ж. Сливки. Вх. Зн. 6, 37. Ум. верхнинка.
Відщепнути, -ся. Cм. відщіпати, -ся.
Дале́зний, -а, -е. Очень далекій.
Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Невдатність, -ности, ж. Неумѣлость, неспособность.
Позгонити, -ню, -ниш, гл. 1) Согнать съ мѣста (многихъ); согнать въ одно мѣсто. Уже й овець позгонили. Мир. ХРВ. 39. 2) Взогнать (многихъ). Позгонив воли на гору.
Тарганів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный таракану. Шейк.
Требник, -ка, м. Требникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНЬКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.