Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

папай

Папай, -пая, м. Человѣкъ, чавкающій губами. Мнж. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПАЙ"
Бріх, (ха?), м. = живіт. Вх. Лем. 394.
Водорий, -рия, м. = водомий. Аф. 319.
Ґруля́нка, -ки, ж. Стебли и листья картофеля. Вх. Лем. 408.
Марнува́ння, -ня, с. Напрасная трата, потеря.
Обшугати, -ся. Cм. обшугувати, -ся.
Пообвожувати, -жую, -єш, гл. = пообводити.
Рільник, -ка, м. Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ.
Сусіль! меж., выражающее внезапное появленіе. Котл. Ен. VI. 28. Могила тріснула, і те дитя, що ждали, на божий світ сусіль. Греб. 372.
Унит, -та, м. = уніят. І ллється рідна йому кров.... за наругу католиків і унитів над греко-руською вірою. К. ЧР. 9.
Чав'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, чахнуть. Як почав чав'ядіти, як почав, та й швидко вмер. Нѣжин. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАПАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.