Бабівщи́на, -ни, ж. = Баби́зна.
Болюс, -са, м. Катышокъ, шарикъ. Болюс воску. Болюс хліба.
Бузничний, -а, -е. Относящійся къ бузнику. Добри-вечір тобі, царю бузничний (у бузині сидить би то царь).
Заджижча́ти, -жчу́, -чи́ш, гл. Зажужжать. Cм. задзижчати.
Перемжитися, -жуся, -жишся, гл. Прекратиться, прерваться на нѣкоторое время. Оце перемжилась робота у полі, — треба під хуру порядитись.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня.
Повалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Повалиться, свалиться, упасть. Як брат пива да й напився, по конику повалився. У свого кума Хмельницького дорогого напитку напився, у його долі спать повалився. У ніженьки повалилась. А то я як черкну його ножем по горлу, то він так і поваливсь.
Похвал, -лу, м. = похвалка.
Ріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ ріг. От баранець і позбивав собі ріжки. Варила дружечка пиріжки, защіпувала їх в три ріжки. У місяця молодика гострі ріжки. Не варт, і ріжка табаки. 2) У горшечниковъ: воловій рогъ со вставленнымъ въ тонкій конецъ гусинымъ перомъ, наполненный краской, — употребляется для раскрашиванья посуди. 3) Каждый изъ концевъ вилъ. 4) Каждый изъ концевъ развѣтвленія мотовила. 5) мн. Названіе вола съ мало расходящимися въ стороны тонкими и прямыми рогами. 45) 6) мн. Родъ прически. Шляхтянки в дрібниці не заплітаються, а в ріжки. 7) мн. Сладкіе рожки (стручк. растеніе). Купував я дівці ріжки та горішки. 8) Спорынья. Як єсть в хлібі ріжки, будуть і пиріжки, а як уродить метлиця, то буде і хліб сниться. 9) Отростки при корнѣ камыша, употребляемые въ нищу. Ласощі доставмо з води.... спичаки, рогіз, ріжки. Ум. ріжечок.
Свиснява, -ви, ж. Свистаніе, свистъ. Там така крикнява, свиснява.
