Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підра

Підра, -ри, підря, -рі, ж. 1) (підра). Чердакъ для храненія сѣна, сѣновалъ. Вх. Зн. 51. 2) мн. Закоулки, сокровенныя мѣста. О, уже, пішла скрізь по підрах! Усе вилазила. А шо найшла? Херс. у. Слов. Д. Эварн. Нишпорив по підрях. Cм. подря.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРА"
Безвідний, -а, -е. Безводный. Хиба росте папірус уз болото і рогоза в безбідній суші? К. Іов. 18. Побило мене в полі три недолі: перва доля безхлібна, друга доля безвідна. АД. I. 111.
Відерковий, -а, -е. Ведерный.
Волосний II -а, -е. Волостной.
Заго́лювати, -люю, -єш, сов. в. заголи́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Обнажать, обнажить. 2) Забривать, забрить. ...сина в салдати позаторік заголили. Шевч. 479.
Клейнод, -да, м. 1) Драгоцѣнность. 2) Атрибуты власти, регаліи. Не на теє, миле браття, я Січ руйнувала, ой щоб я вам ваші землі, клейноди вертала. ЗОЮР. І. 322. Возьміть мої отаманські клейноди, панове, та однесіть москалеві. Шевч. 573.
Направля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. напра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Направлять, направить, наводить, навести. Направляли їх темними лісами. Стор. МПр. 60. Став лучок направлять. Рудч. Ск. І. 139. 2) Наущать, наустить, подстрекать, подстрекнуть. 3) Починять, починить, поправлять, поправить. Допче дружечка, допче, черевички видопче, дружба ся поставить, — черевички направить. О. 1862. IV. 18. Буду тебе паче всіх невольників доглядати, старії і новії кайдани направляти, ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. АД. І. 212. 4) Исправлять, исправить. Жид мовить: хрест не зопсуєть, ні направить. Ном. № 899. 5) направля́ти пряжу. Навертывать нитки на навой въ ткацкомъ станкѣ. Конст. у.
Призвичаюватися, -чаююся, -єшся, сов. в. призвичаїтися, -чаюся, -їшся, гл. Привыкать, привыкнуть. До того, бач, треба призвичаїтись. Левиц. І. 108.  
Притарабанитися, -нюся, -нишся, гл. Притащиться. Ще вигадай що! — крикнув Ясь: та нас люде обсміють, як ми притарабанимось з качками та з индиками. Левиц. І. 215.
Тьма, тьми, ж. 1) Тьма, мракъ. Одсунув віконце — у тьмі щось мріло. МВ. (6. 1862. І. 85). 2) Невѣжество. Чужі народи в тьмі зістались, не просвітив їх, не прославив. К. Псал. 326. 3) Множество. Колесниця божа дивна тьмами воїнства гобзує. К. Псал. тьма-тьмуща, тьма-темрява. Несмѣтное количество. Ном. № 7688. Та тамечки тьма-темрява усякої птиці; тьма-темрява черви кишить. А люду-люду — тьма темрява. Харьк. 4) Насѣк. Pyralis. Вх. Пч. І. 7.
Цяцянка, -ки, ж. Игрушка, пустякъ. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном. № 4515.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.