Горе́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Горчить, отдавать горькимъ вкусомъ. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять. Чогось борщ горенить. 2) Переносно у М. Вовчка: В серці горенить мов отрутою — сильное огорченіе.
Дожи́ти Cм. Доживати.
Жада́ння, -ня, с. Желаніе. Коли б Господь спевнив моє жадання і дав мені, чого я сподіваюсь. Прийшла у наш манастирь і зосталася, маючи велике жадання черницею бути.
Іговник, -ка, м. Игольникъ.
Квітнючий, -а, -е. Цвѣтущій.
Переженити, -ню, -ниш, гл. Переженить. Що ж тут, добродію, за мудрощі Кабицю оженити? Хиба ж ми мало переженили всякого народу?
Припослідок, -дку, м. Конецъ. Преимущ. въ выраженіи: на припослідку. Въ самомъ концѣ, послѣ всего. На припослідку виходе биться той Іван.
Ремез, -за, м. Птица: ремезъ, Parus pendulinus. Ой ремезе, ремезочку, не клади гнізда у вершині Дністра. Ум. реме́зонько, ремезо́чок.
Спереда нар. = спереду. Ще-ще спереда, а ззаду на чорта походить.
Хвітька, -ки, ж. Мантачка.
