Бляшка, -ки, ж.
1) Ум. отъ бляха.
2) Головной уборъ невѣсты.
За́яць, за́йця, м. 1) Заяцъ. 2) Часть олійниці: родъ толкача, песта, давленіемъ котораго выжимается постное масло. Ум. за́йчик.
Лінни́й, -а, -е. = лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного.
Нестатечний, -а, -е. 1) Не зажиточным, бѣдный.
2) Непостоянный, неположительный, легкомысленный, вѣтренный.
Погріхувати, -ху́ю, -єш, гл. Напрасно обвинить, заподозрить. Погріхували на його дурно, що він яблука покрав.
Роскудовчувати, -чую, -єш, сов. в. роскудо́вчити, -чу, -чиш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Волосся йому роскудовчене.
Ступа 2, -пи, ж.
1) Шагъ, слѣдъ, стопа. Пішов буцім то в город тихою ступою. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. ступо́ю. Шагомъ. Їде собі ступою.
2) Слѣдъ.
3) вовча ступа. Раст. Lycopus cxaltatus. Вовча ступа пустила широке листя.
Темножовтий, -а, -е. Темножелтый.
Угілля, -ля, с. = вугілля.
Усуджувати, -джую, -єш, сов. в. усуди́ти, -джу, -диш, гл. Присуждать, присудить. Усудити кому кару.
