Випоминати, -на́ю, -єш, гл. Дѣлать наставленія, напоминанія. Батенько дає, ще й випоминає.
Лука́вник, -ка, м. Лукавый человѣкъ.
Носюра, -ри, м. Ув. отъ ніс.
Пилок, -лка́, м. Ум. отъ пил.
Позакидати, -да́ю, -єш, гл. Забросить, закинуть (во множествѣ). В мене в багато чобіт, що я позакидав нагору. Персні позакидали в воду. Позакидали голови, насилу на їх держались шапки.
Попізнитися, -нимо́ся, -ните́ся, гл. Опоздать (о многихъ).
Посадити, -джу́, -диш, гл.
1) Посадить. Козаченька молодого на ослінці посажу. Насип же, матінко, високу могилу, посади, матінко, червону калину.
2) Засадить. А ми гори посадимо собі виноградом.
3) Истратить попусту. Коли яка копійка йому трапиться, він у тій беседі її й посадить.
4) — на лід. Поставить въ затрудненіе.
Пошкромадити, -джу, -диш, гл. = поскромадити.
Приказати Cм. приказувати.
Складаний, -а, -е. Складной. Складаний ніж.
