Апте́ка и апти́ка, -ки, ж. Аптека.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Гоп! меж. Подражаніе звуку отъ топанья при прыжкѣ или пляскѣ. Ой гоп, того дива! Наварили ляхи пива.
Зарази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Заразиться.
Здуби́тися, -блюся, -бишся, гл. Одубѣть. А щоб ти каменем став, а щоб ти здубився!
Лепі́шник, -ка, м. Раст. Carices.
Підхилити, -ся. Cм. підхиляти, -ся.
Рідколісся, -ся, с. Рѣдкій лѣсъ. Наші сіроми перебігли рідколіссям і вже кралися пущами.
Тварь, -рі, ж.
1) Тварь, твореніе, животное. Шия у вовка суцільна, а не так, як у прочої тварі.
2) Лицо. Червона гарасівка тобі до тварі. Ум. тварючка.
Тяжар, -ра, м. = тягар. Лиш один тяжар маю на серці.
