Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підрихтовувати

Підрихтовувати, -вую, -єш, сов. в. підрихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подчищать и подправлять, подправить ножемъ вырѣзанныя изъ мятой кожи полосы. Вас. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРИХТОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРИХТОВУВАТИ"
Блощичник, -ка, м. = блощинник. Лв. 99.
Вольовач, -ча, м. Зобатый человѣкъ. Угор.
Голотеча, -чі, ж. Въ выраженіи: на голотечі = голотіч. Желех.
Зіхо́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. зійтися, йду́ся, -дешся, гл. 1) Сходиться, сойтись вмѣстѣ. Чи не зійдемося, чи не зострінемося хотя голосочком. Мет. 60. Кому на горе ідеться — велика дірка, та мала латка: і туди тягни, і туди тягни, — не зіходиться. Ном. № 1692. 2) Подниматься, подняться. Зараз ся зійшла вітровая хвиля. Гол. І. 183.
Нари́чити, -чу, -чиш, гл. Слишкомъ много наложить, навалить, навьючить. Думав, що усе забрали з баштана, а я іще такий віз наричив, шо ледве воли довезли.
Натокмачувати, -чую, -єш, гл. и пр. = натовкмачувати и пр.
Остриця, -ці, ж. Растеніе Asperugo procumbens. L. ЗЮЗО. I. 113.
Супонити, -ню, -ниш, гл. 1) Стягивать хомуть. 2) Бить ремнемъ. Стор. І. 189.
Усеїда, -ди, об. Всеядный.
Швидкати, -каю, -єш, гл. Спѣшить. Чуб. VII. 576.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДРИХТОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.