Досу́гий, -а, -е. Престарѣлый. Це дуже досуга жінка: літ з вісімдесят.
Дрочли́вий, -а, -е. Легко раздражаемый укусами оводовъ и мечущійся подъ вліяніемъ ихъ (о скотѣ). Cм. дрочитися. Як корова отелиться, то принісши теля у хату, зараз затуляють одежою, або чим другим, пічку, щоб не дрочливе було після.
Дью́ндзя, -зі, ж. Раст. Malva mauritiana. Cм. дзіндзівер.
Клекацка, -ки, ж. Крыжовникъ.
Людя́ка, -ки, ж. Ув. отъ людина. Человѣчина.
Набра́ти, -ся. Cм. набірати, -ся.
Сухота, -ти, ж. 1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. 2) Человѣкъ, изъ за котораго кому либо бываетъ сухота. Cм. ниже уменьшительное. 3) мн. а) Чахотка. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Ум. сухі(о)тка, сухі(о)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося.
Харчитися, -чуся, -чишся, гл. = харчуватися. Перше всіх диких сусід своїх почали, мабуть, поляне з поля харчитись. К.
Чернява, -ви, ж. Чернь, толпа народа.
Четверняк, -ку, м. Сортъ рога (у гребенщиковъ).
