Двірня́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ.
Дуда́ритися, -рюся, -ришся, гл. Чваниться.
Зашумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Злива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. злити, зіллю́, зіллєш, гл. 1) Сливать, слить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Йому мила з усіх мисок вечерю зливає. 2) Лить, полить на что. Зливати на руки. Зливши миро се, на погребення зробила. 3) Поливать, полить, обливать, облить; заливать, залить. Треба злити долівку, щоб пилу не було. Зіллю ввесь сад слізьми. Так гляне, неначе холодною водою зіллє. Ріка зливає поберіжжє.
Калювати, -люю, -єш, гл. (оріхи). Калить (орѣхи).
Неспособний, -а, -е. 1) Непригодный. 2) Находящійся не въ силахъ, не въ состояніи сдѣлать что.
Понатаганювати, -нюю, -єш, гл. Подвѣсить котелки къ треножникамъ. Я понаташнюю казанки, а тоді піду по картоплю.
Пуздерко, -ка, с. и пузде́рок, -рка, м. Дорожный погребецъ.
Спреждевіку, спрежевіку, нар. Въ прежнія времена, съ давнихъ временъ. Спреждевіку чорти були білі. Шлях, та такий, шо він там спрежевіку проложений.
Чумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Заниматься чумачествомъ. Куплю собі сірі воли, чумакувать буду.
