Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпряжка

Підпряжка, -ки, ж. Припряжка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПРЯЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПРЯЖКА"
Історія, -рії, ж. Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214.
Кваситися, -шуся, -сишся, гл. Имѣть кислую мину, хныкать, брюзжать. Желех.
Потопленик, потопляник, -ка, м. = потопельник. ЕЗ. V. 209. Камен. у.
Сердюччина, -ни, ж. соб. отъ сердюк 1.
Середущий, -а, -е. = середульший. Наймолодший сідельце несе, середущий собірається. Чуб. V. 985.
Сестрич, -ча, м. = сестрінець.
Стукнява, -ви, ж. Стукотня. Там така стукнява та грюкнява. Харьк.
Уповати, -ваю, -єш, гл. 1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані. Уман. у. 2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. Мет. 83. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє. Мет.
Хитання, -ня, с. Шатаніе, качаніе.
Худина, -ни, ж. Худоба, также: худое, тощее животное. Худину таку купив, що лиш шкіра та кости, а орати чим? Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПРЯЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.