Гребі́нча́стий, -а, -е. 1) = Гребенатий. 2) Гребі́нчесті у́ставки. — уставки съ особаго рода узоромъ, вышивкой. Cм. Гребіночка 2.
Дари́ти, -рю́, -риш, гл. = Дарувати 1 и 2.
Запа́морочити, -чу, -чиш, гл. Заморочить. Запаморочив себе думками на вік: злигався з пльохою.
Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Як не крикне, як не зикне. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає.
Мерза́, -зи, ж. Гадость, мерзость.
Молоти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Молотить. Прийшов брат до брата кликать молотити: «Не здужаю, брате, ціпа піднімати». 2) Колотить, бить кого. Губи та опенечки, — заходився старий коло ненечки: як став молотить, так аж пірря летить.
Помоститися, -щуся, -стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві... і собі лягла.
Проростати, -та́ю, -єш, сов. в. прорости, -ту, -теш, гл. Прорастать, прорасти, начинать расти. Травка проростає вже. Прорастать, прорасти сквозь что. Що мої реберечка травка проростає.
Ураз I нар.
1) Вдругъ, сразу. Як загув, так на цім світі ураз і став.
2) Вмѣстѣ, за одно, на ряду. Ой встав, зажурився, що з малою оженився. «Не журися, дурний гою: виросту враз з тобою». Вітаймо дитятко, ураз його матку.
Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени.
