Гетьманець, -нця, м. Житель гетьманщини.
Дочу́ти, -ся. Cм. дочувати, -ся.
Ключкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) О зайцѣ: метать петли, умышленно запутывать дорогу, убѣгая, чтобы сбить гонящихся за звѣремъ собакъ.
2) Дѣлать увертки, увертываться.
Мерзи́ти, -зить, гл. безл. Возбуждать отвращеніе, омерзеніе.
Одноокий, -а, -е. Одноглазый. Лучче тобі однооким увійти в царство Боже.
Переїди, -дів, м. мн. Остатки сѣна и соломы изъ подъ яслей. Cм. 3'іди. Объѣдки. Дзьобали виноград... і, об'ївши ґрону, або складали переїди на вікно, або кидали через голову. Ум. переїдки.
Проща, -щі, ж.
1) Прощеніе, отпущеніе грѣховъ. За бідного прощу будеш мати.
2) Богомолье. На прощу ходили, у Києві були, каже. Їхали з усею сем'єю на прощу до якого манастиря да молились Богу.
Розлігатися, -га́юся, -єшся, гл. = розлягатися. Як взяла ковати, жалібно співати, аж ся взяли к землі луги калинові від голосу розлігати.
Солодун, -на, м. = солодій.
Хворіти, -рію, -єш, гл. Болѣть. Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. У чумаків воли хворіють.
