Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проміт

Проміт, -та, м. Разбитной, бѣдовый. О, то проміт! Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМІТ"
Горе́лі, -ре́ль, ж. мн. Качель. Cм. Реля 1. МУЕ. ІІІ. 169.
Мі́на, -ни, ж. 1) Мѣна. 2) Предметъ мѣны. Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода. Чуб. III. 300.
Охрест нар. Накрестъ, крестомъ. Охрест склала руки. Гол. І складає собі руки на охрест на груди. Рудан. І. 40.
Паздеристий, -а, -е. Растрескавшійся; щекастый. Вх. Лем. 446.
Перекудлити, -лю, -лиш, гл. Взъерошить.
Плава́к, -ка, м. 1) Пловучая мельница. Камен. у. 2) Поплавокъ въ рыболовной сѣти. Kolb. I. 73.
Пральник, -ка́, м. = праник.
Селява, -ви, ж. Шамая. Поп. 102.
Сиротень, -тня, м. Раст. Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. І. 120.
Утискач, -ча, м. Притѣснитель, угнетатель. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОМІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.