Відтинати, -на́ю, -єш, сов. в. відтяти, -дітну, -неш, гл. Отсѣкать, отсѣчь, отрубливать, отрубить. Вона йому голову відтяла. відтяти пелену. Отрѣзать подолъ — наказаніе женщинѣ за прелюбодѣяніе. А з Марсом чи давно піймавши, Вулкан їй пелену відтяв? річ відтяло (кому, у кого). Не въ состояніи заговорить, отняло языкъ.
Ковбаситися, -шуся, -сишся, гл. Возиться въ грязи.
Куркуль, -ля́, м. Пришлый, захожій изъ другой мѣстности человѣкъ, поселившійся на постоянное жительство. Въ Чигир. у. — прозвище, даваемое въ насмѣшку мѣщанами казакамъ черноморцамъ.
Не-віть-що. = не-відь-що.
Неґречність, -ности, ж. Неучтивость, невѣжливость.
Обганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. обігня́ти, обжену, -не́ш, гл. 1) Отгонять, отогнать. Любистком мухи обганяв. Злодіїв обганяй та гавкай на звірюку. 2) Обгонять, обогнать (вокругъ чего). Не позволю волів поганяти! — Позволь, мати, хоч раз обігнати.
Підладнувати, -дную, -єш, гл. Подлаживаться; ладить.
Підхарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Подкормиться; нѣсколько наѣсться.
Смажний, -а, -е. Запекшійся. Шовковою хусточкою обітре смажниї вуста.
Червоточина, -ни, ж. 1) Червоточина. На дерево зрублене нападе червоточина. 2) = червотока 2. До Івана 24) з дерева пада усяке яблуко, а після Івана тілько червоточина.