Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

промінистий

Промінистий, -а, -е. Лучистый; лучезарный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМІНИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМІНИСТИЙ"
Багул, -ла, м. Тюкъ. Отсюди положіть два багули. Шейк.
Безпосажна, прил. ж. Безъ приданаго. — дівка. Безприданница.
Гугня́вий 2, -а, -е. Гнусливый, говорящій въ нось.
Зіни́ця, -ці, ж. Зрачекъ.
Кресатися, -шу́ся, -шешся, гл. Драться, биться. Штирі воли як соколи рогами ся крешуть. Гол. IV. 455.
Овчина, -ни, ж. 1) Овчина, овечья шкура. 2) мн. Овечья шуба. Із якої се причини вбралась теща у овчини? Н. п.
Позманювати, -нюю, -єш, гл. Сманить (многихъ). Ота городська пройда багато дівчат позманювала, щоб ішли в город. Кіевск. у.
Потирка, -ки, ж. = потерча? Чуб. І. 21.
Справедливо нар. 1) Справедливо. 2) Дѣйствительно.
Чугаїна, -ни, ж. = чугай. О. 1861. XI. Св. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОМІНИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.