Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

промучити

Промучити, -чу, -чиш, гл. Промучить. Цілісіньке літо промучив я свою голову. Ком. І. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМУЧИТИ"
Вісьтак, -ка, м. У кожевниковъ; палка для выворачиванія кожъ. Вх. Зн. 8.
До́мисел, -слу, м. Догадка, предположеніе.
Дрібота́ти, -бочу́, -чеш и дріботі́ти, -бочу́, -тиш́, гл. 1) Говорить очень скоро. Оце було й дивиться він на тебе і дріботить тобі, а дума певно о чімсь другім. Сим. 199. Мовчки слуха, що дріботить йому вона. Греб. 357. 2) Мелко ступать, частить ногами. Цей кінь щось не дурно ногами дрібоче. Як було вдарять музики в струни, Марина не встоїть і не втерпить! Вже й б'є тропака і дріботить. Левиц. І. 12.
Круглявий, -а, -е. Круглый. Ще й на личку круглявіша. Н. п.
Мотузо́к, -зка́, м. = мотузка. Смика за мотузок. Левиц. І. Ум. мотузочок.
Отроїти, -рою́, -їш, гл. = отруїти.
Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
Понашивати, -ва́ю, -єш, гл. Нашить (во множествѣ). На тіх латках нові латки понашивано. Г. Барв. 304. Ти собі понашиваєш дорогих суконь. Левиц. Пов. 59.
Попильнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Позаботиться, постараться. Попильнуй під старість дому. Котл. Од. 492. 2) Постеречь, присмотрѣть, наблюсть; бодрствовать нѣкоторое время. Ти, Симоне, не міг однієї години попильнувати. Єн. Мр. XIV. 37.
Сп'ясти, -ся. Cм. спивати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОМУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.