Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

промовка

Промовка, -ки, ж. 1) Рѣчь, разговоръ, погудка. Про вовка промовка, аж дідько вовка і несе. Маркев. 58. 2) Произношеніе, акцентъ. Яка у його чудна промовка. Левч. 129. Cм. промова, промівка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМОВКА"
Глуптак, -ка, м. = глупак. Вх. Лем. 404.
Заді́яний, -а, -е. О полевой землѣ: истощенный, много разъ пахавшійся и потерявшій плодородіе. Земля задіяна. Лубенск. у.
Закмі́титиCм. Закмічувати.
Затіня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. затіни́ти, -ню́, -ниш, гл. Затѣнять, затѣнить, покрывать, покрыть тѣнью, затемнять, затемнить. Твою головоньку весною калина не затінить. О. 1861. III. 17. Що то, Боже, хмара! сонце затінить. Лебед. у.
Затра́та, -ти, ж. 1) Потеря, утрата, уронъ. 2) Уничтоженіе, истребленіе.
Лимари́ха, -хи, ж. = лимарка. Ой пила, пила лимариха на меду, та й пропила свою дочку молоду. Лис. І.
Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. Рудч. Чп. 51. У Стороженка, МПр., 164, слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Нами́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. намили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Намыливаться, намылиться. Прості люде у нас гречаною половою намилюються. Борз. у.
Поопоганювати, -нюю, -єш, гл. = пообпоганювати.
Справниця, -ці, ж. Присутственное мѣсто. В справниці осталися судці з авдитором. Федьк. III. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОМОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.