Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пропадати

Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Ном. Город Буша зовсім з людьми пропав. Стор. МПр. 162. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. Шевч. 34. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Шевч. 175. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Чуб. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Рудч. Ск. І. І. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний. Рудч. Ск. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОПАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОПАДАТИ"
Букурія, -рії, ж. и въ томъ же значеніи Ум. букурійка. Узкій ремень, узкій кожаный поясъ для подвязыванія у мужчинъ штановъ, у женщинъ юбки. Шух. І. 120, 123, 127, 132.
Драпа́ч, -ча́, м. Шерстобой, употребляющій для очистки шерсти проволочныя щетки. Вас. 202.
Искристий, -а, -е. Искристый. (Сонце) обсипає своїм искристим світом. Мир. Пов. II. 76. За ними йде міжа искриста піни. К. Іов. 94. Искристий погляд. Мир. ХРВ. 61.
Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.
Надменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшить, умалить.
Прамено, -на, с. Волокно, нить. З конопель прамена. Вх. Лем. 455.
Проняньчити, -чу, -чиш, гл. Проняньчить.
Пропостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить.
Саляник, -ка, м. Майскій шукъ, Melolontha vulgaris. Вх. Пч. II. 27.
Совзати, -заю, -єш, гл. Скакать, прыгать, шалить. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОПАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.