Бендюжний, -а, -е. 1) Относящійся къ роспускамъ.
2) Скверный, нечестный. ходить як бендюжна. Ходить какъ безчестная, распутная женщина.
Задзігори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Быстро заговорить. Так задзігорила язиком, що він ледві встиг розібрати ті слова.
Заржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи.
Зарика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Зарычать. І мов ті леви голодні з усіх боків зарикали.
Кулястра, -ри, ж. Молоко коровы, только что отелившейся.
Ладожник, -ку, м. Бодяга, Spongilla.
Молодя́тник, -ка, м. Волокита, дѣвушникъ.
Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки.
Прихилля, -ля, с.
1) = прихилище. Нема мені прихилля. Біда сироті без тихого прихилля.
2) Расположеніе.
Турський, -а, -е. Турецкій. Коником грає, військо збірає, турського царя все визирає.
