Братко, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. 2) мн. братки. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки... каленика. б) Раст. = братік 2.
Жму́ття, -тя, с. соб. отъ жмут. Округ мене багато в'ялих квіточок жмуттям лежить.
Зазирну́ти Cм. зазирати.
За́снівка, -ки, ж. Родъ шитья. Все пообшивані (рушники) заснівками. Ум. За́снівочка.
Зачаклува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Заколдовать.
Кінчик, -ка и кінчичок, -чка, м. Ум. отъ кіне́ць.
Підопасанє, -ня, с. Нижняя часть деревянныхъ стѣнъ гуцульской церкви.
Повидирати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Вырвать (во множ.). Не куй, зозуленько, темненької ночі, повидираєш на ліщиноньку очі.
Полотенце, -ця, с. 1) Ум. отъ полотно. Полотенця на станок лянного. 2) Часть мере́жки. Cм. мережка 1. 3) Плавательная перепонка. 4) Клинокъ косы. Ум. полотенечко.
Прогуляння, -ня, с. Прогулка. Поїдемо, Домно, а в чистеє поле, в чистеє поле да й на прогуляння. Ой пустіть коня на прогуляння.
